Кажуть, що це піддає сумніву їхні тлумачення.
Судді Касаційного господарського суду ВС вирішили, що адвокат, звертаючись до них за роз’ясненням рішення і посилаючись при цьому на висновок, зроблений ChatGPT, «піддав сумніву їхній суддівський розсуд і судове тлумачення цього питання у рішенні, яке є остаточним» і у такий спосіб «знехтував авторитетом судової влади», а, простіше кажучи – продемонстрував неповагу до суду.
Адвокат, проти якого висунули таке серйозне звинувачення, попросив суддів КГС Верховного суду роз’яснити поняття «добровільне зобов`язання», вжите у судовій постанові. В обґрунтуванні щодо необхідності такого пояснення адвокат, зокрема, послався на відповіді, які після аналізу цього поняття надав йому ШІ ChatGPT, а також зазначив, що вжите судом визначення суперечить нормам матеріального права.
Що саме аж так обурило суддів – натяк на їхню некомпетентність, а чи те, що їх навчає судити ШІ, достеменно невідомо, але своє обурення Касаційний господарський суд оформив окремою ухвалою, де йдеться, що протиставлення адвокатом висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та неврегульованого нормативно і з «недоведеним науковим підґрунтям ШІ неминуче спричиняє проблеми з погляду впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади загалом».
Утім, одна із суддів, Ганна Вронська, висловила з цього приводу окрему думку – що саме собою посилання на згенеровану ШІ інформацію, за відсутності інших свідчень недобросовісних процесуальних дій адвоката, не може визнаватися зловживанням процесуальними правами. Схоже, що суддя Вронська не образилася ані на власне адвоката, ані на ChatGPT.
