Процедура ЕКЗ опинилася під загрозою.
Після скандального рішення суду штату Алабама, згідно з якими заморожені ембріони урівняли в правах з людьми, а зумисне чи випадкове їх знищення стали вважати вбивством, виникла юридична колізія. А ще – під загрозою опинилася процедура екстракорпорального запліднення, і майбутнє багатьох безплідних пар, зокрема, й тих, що вже заплатили за процедуру авансом. Зрозумівши, що лікарів, охочих ризикувати свободою у разі, якщо щось піде не так, й пересаджений ембріон не приживеться (звична річ у цій процедурі), не так щоб дуже багато, а щонайменше три клініки, де проводять ЕКЗ і одна компанія з доставлення ембріонів призупинили свою діяльність, законодавці штату поспішно ввели цивільний і кримінальний імунітет для медиків і пацієнтів, які використовують ЕКЗ.
Правозахисники, однак, кажуть, що ці квапливі заходи навздогін скандальному рішенню суддів – лише законодавчий пластир, яким намагаються заліпити масивну юридичну «кровотечу». Добре, коли судді знають Біблію і вміють просторікувати про святість життя, але ще краще, коли перед ухваленням вироку вони розглядають всі його можливі аспекти й наслідки. Приміром, досі немає відповіді на питання, коли ж, власне, починається життя? З моменту запліднення? З моменту появи серцебиття? Невідомо також, що держава збирається робити із невикористаними замороженими ембріонами – зберігати їх вічно? І якщо так, то чиїм коштом? Один конгресмен навіть поцікавився, чи буде ембріон віком 30 років вважатися дорослим, і чи належить йому видати водійське посвідчення?
Загалом суперечливе рішення суддів викликало несприйняття навіть у республіканців, які традиційно люблять розпоряджатися чужим тілом, повсякчас, досить успішно, намагаються заборонити аборти, і навіть закликають карати жінок за викидні. Утім, адекватними виявилися не всі – наприклад, член Республіканської партії від штату Алабама Ерні Ярбро порівняв знищення ембріонів у клініках ЕКЗ із «голокостом» і зажадав, щоб процедури ЕКЗ у штаті було заборонено, аби «пересвідчитися, що ми не схвалюємо знищення життя дітей». Шкода лише, що доля вже народжених, живих і реальних дітей, приміром, в Україні, і той геноцид, що росія чинить на українській землі, хвилює законодавців США набагато менше, щоб не сказати – не хвилює зовсім.
