Люди-педіатри поки що не лишаться без роботи.
До поради «ніколи не гуглити свої симптоми», схоже, невдовзі приєднається ще одна, не менш важлива – «ніколи не використовувати ChatGPT для діагностики дитячих хвороб». 83 % помилкових діагнозів – такий результат наводиться у дослідженні, опублікованому академічним журналом JAMA Pediatrics. Для дослідження ChatGPT надали відповідні описи реальних медичних випадків, а потім двоє кваліфікованих лікарів оцінили згенеровані ним відповіді. Варіантами оцінки були «правильно», «неправильно» і «не повністю описує діагноз». У 17 випадках зі 100 ChatGPT діагностував хворобу правильно, у 72 випадках – повністю неправильно, і в 11 – дав неповну відповідь.
З дорослими пацієнтами ситуація трохи краща – торік 39 % діагнозів ChatGPT визначив правильно. Втім, навряд чи хтось піде до діагноста, знаючи, що у 6 випадках з 10 він помиляється. Загалом, інтеграції інструментів генеративного ШІ у медичну галузь навряд чи можна уникнути (і навряд чи варто уникати). Автоматизація адміністративних завдань, каталогізація документів, допомога в інтерпретації результатів МРТ чи рентгенівських знімків – тут технології на базі ШІ можуть стати незамінними помічниками, заощаджуючи час і сили медиків. Однак, принаймні наразі, жоден чат-бот не здатен опанувати клінічний досвід, який роками набувають люди-лікарі. А для медиків із такими пацієнтами, як, приміром, немовлята, саме клінічний досвід і можливість живого спілкування з колегами, грають вирішальну роль у правильній постановці діагнозу і визначення схеми лікування.
Тож якщо у вас чи у вашої дитини щось болить – не марнуйте часу на Google чи ChatGPT. Краще подзвоніть своєму лікарю.
