Несподіваний темний бік романтичних шахрайств.
Навряд чи знайдуться бодай якісь реальні користувачі (чи користувачки) Facebook, що ніколи не отримували запитів на дружбу від гарячих красунь, бездітних вдів, яким нікому лишити свій статок, або усміхнених вояків армії США у чині не нижче від генерала. Романтичне шахрайство – поширений, і, попри цю поширеність, доволі успішний бізнес, однак, як виявилося, участь у ньому не завжди добровільна.
Філіппінська поліція врятувала 875 «робітників», а поміж них – 504 іноземці – під час рейду на фірму, яка називалася компанією з онлайн-ігор, а по факту була примусовим трудовим табором, де в’язнів змушували видавати себе за шукачів амурних пригод. Врятовані «робітники» були вихідцями з В’єтнаму, Китаю, Філіппін, Руанди, Тайваню, Індонезії та навіть Киргизстану. Їх заманили в рабство пропозиціями високооплачуваної роботи, а натомість відібрали паспорти, всадовили за комп’ютер і визначили квоти з кількості успішно «оброблених» жертв. Тих, хто не виконував визначену норму, били, катували струмом, позбавляли сну і замикали у кімнатах, позбавляючи навіть коротких прогулянок.
Під час рейду влада вилучила бойові патрони та зброю на території табору площею десять гектарів, розташованого приблизно за 60 миль на північ від Маніли. Також поліціянти виявили мобільні телефони, сім-карти, скрипти та 34 автомобілі з фальшивими номерами. Звинувачення у шахрайстві та співпраці з трудовим табором висунуті 9 особам – п’ятеро з них громадяни Китаю. Останнім часом у Південно-Східній Азії набувають поширення шахрайські компанії, де фактично працюють раби. Любовні шахрайства, секс-трафік, махінації з криптовалютою – організатори цих схем не гребують нічим. Кіберзлочинні синдикати примусової праці також були виявлені в Камбоджі, Лаосі та М’янмі.
